Як поновити флешку

flash1 300x214 Як поновити флешкуІнформація про те, як зробити флешку власноруч може стати в нагоді в декількох випадках. Наприклад, зламався корпус улюбленої флешки, електронна частина якої цілком придатна. Купувати новий девайс не обов’язково, адже зробити новий корпус для флеш-пам’яті досить просто. А ще така ідеї придасться креативним людям, які захоплюються нестандартними гаджетами і комп’ютерним моддінгом. Такі користувачі цінують унікальні та нестандартні речі.

Зараз у продажу можна знайти безліч різних видів USB-флешок з корпусами із пластика, металу, гуми і т.д. Об’єм пам’яті в таких пристроях може коливатися від 1 до 256 Гб. Але за якісний виріб з хорошою швидкістю запису і читання доведеться заплатити чимало, а якщо ще й вибирати флешку з нестандартним дизайном, то вона коштуватиме вельми дорого. Вирішити цю проблему можна досить просто – взяти електронну частину від старого пристрою і вставити її в новий корпус.

Для початку треба вибрати флеш-пам’ять в якості «донора». Краще вибирати пам’ять зі швидкістю читання і запису побільше, щоб годинами не чекати запису фільму або музичного альбому.

Варіантів споруди корпуси для саморобної флешки багато, але в даній статті ми розглянемо два найбільш простих – з бруска дерева та дерев’яної лінійки.

flash2 300x210 Як поновити флешкуФлешка з дерев’яної лінійки

Такий варіант виготовлення дозволяє отримати стильну і практичну флешку в міцному корпусі.

  • Для виготовлення такої флеш-пам’яті знадобиться якісна дерев’яна лінійка (краще брати виріб без сучків і тріщин), напилок, лобзик (можна взяти інструмент по металу), наждачний папір, клей.
  • Розміри корпусу і його форму кожен вибирає, виходячи з індивідуальних потреб. Після визначення габаритів корпусу приступають до вирізання його деталей з дерев’яної лінійки. Корпус буде складатися з чотирьох шарів, які потім будуть склеюватися. Вирізають чотири заготовки приблизно однакового розміру. За допомогою лобзика надають деталям необхідну форму. Якщо виходить не дуже рівно – нічого страшного, згодом можна прибрати всі нерівності і щербини за допомогою шліфувального паперу і напилка.
  • У внутрішніх шарах необхідно зробити складні вирізи під деталі флеш-пам’яті. Спочатку випилюють один внутрішніх шарів за допомогою полотна по металу.
  • Те ж саме повторюють для другого внутрішнього шару. Важливо, щоб деталі флешки щільно входили у сформовані пази – в цьому випадку виріб не буде бовтатися в корпусі.
  • Коли всі заготовки будуть готові, необхідно приміряти в них флешку і простежити, щоб все максимально точно збігалося.
  • Після цього всі чотири шари складають разом і дивляться прилягання між шарами. На цьому етапі можна доопрацювати будь похибки пазів для флеш-пам’яті. Якщо все нормально, то шари можна склеювати між собою.
  • Після висихання клею починають за допомогою напилка і наждачного паперу доводити флешку до кінцевого стану.
  • Обов’язково потрібна кришка для флешки. Її виготовляють тим же способом, що і корпус.
  • Для того, щоб кришка сідала щільно і добре прилягала, необхідно ретельно випилювати паз для USB гнізда. Для маскування зазору між корпусом і кришкою використовують накладку з пластикової карти, яка приховає щілину. На завершальному етапі дерев’яний корпус флешки покривають декількома шарами лаку для захисту її від вологи та механічних пошкоджень.

Флешка з масиву дерева

За таким же принципом можна зробити ексклюзивну флешку і з масиву дерева. Принцип виготовлення той же, що описаний вище: з двох брусків вирізують дві частини майбутнього девайса з пазами для флеш-пам’яті. Потім їх склеюють і приступають до виготовлення ковпачка. Для ще більшої оригінальності можна прикрасити саморобну флешку вставкою з кольорового металу і з нього ж зробити прокладку між корпусом і ковпачком.

Ще одним варіантом прикраси такої флешки може бути різьблення, але довірити виконання такого декору краще професіоналу, оскільки невеликі габарити флешки вимагають тонкої роботи, і не кожен майстер впоратися з таким завданням.

У будь-якому випадку саморобна флешка може стати відмінним подарунком хорошому другу або родичу – тобто тому, хто зможе оцінити по достоїнству таку копітку працю.